понеділок, 20 січня 2020 р.

До дня соборності України “Чи на світі є країна ще миліша за на наш край?”




Сьогодні з читайликами ми поговорили про те, що від нас залежить, якою буде наша держава. А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.
Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.

Після революції 1917-го в Росії українці отримали шанс відновити власну державність. У Наддніпрянщині постала Українська Народна Республіка, яка вже у 1918 році IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах у Бересті з країнами Почвірного блоку твердо заявила про свою неподільність. Українська Держава, що наприкінці квітня 1918-го змінила УНР, оголосила соборність історично-етнографічних земель офіційним курсом державотворчого поступу. Павло Скоропадський прагнув об’єднати Бессарабію, Придністров’я, Берестейщину, Гомельщину, Стародубщину, Курщину, Білгородщину, Рильщину, Донщину, Кубань, Крим, Холмщину, Карпатську Україну, Буковину, Підляшшя та Східну Галичину в єдину країну.
Національно-визвольні настрої були і на західноукраїнських землях. Революція 1918 року в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття незалежності, а створення Гетьманату надало їм впевненості у неминучості об’єднання нації в єдину державу.




Немає коментарів:

Дописати коментар