День соборності України

      Родина, родина, від батька до сина,

Від матері доні добро передай.

 Родина, родина - то вся Україна,

            З глибоким корінням, високим гіллям.

22 січня Україна відзначає важливу дату в історії становлення української державності – День Соборності України. Ця дата пов’язана з Актом Злуки двох державних утворень на українських землях – Української Народної Республіки та Західно–Української Народної Республіки. 

Пропонуємо нашим читачам дізнатися про історичні події цього дня, прочитавши ці книги.

       

Хрещення (Водохрещі, Ордань, Ардан, Йордан) - народний варіант християнського свята Богоявлення. Вечір напередодні (5 січня) українці називали другим Свят - вечором, або голодною кутею. Кульмінаційним моментом свята було занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією ця церемонія відбувалась просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні з льоду вирубували великий хрест, пробивали ополонку, з якої віруючі набирали "цілющу" воду. У день Водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. В багатьох місцевостях це супроводжувалося стріляниною з рушниць й запуском голубів, що мали символізувати "духа Божого". В Україні (переважно Східній) влаштовували катання на святково прикрашених конях, кулачні бої.

 Спостерігаючи за навколишнім світом протягом століть, наші пращури  зібрали багато цікавої і корисної інформації.

Увазі читача пропонуються книги з  української культури, звичаїв та традицій. 

     

Завітайте до нас у бібліотеку!

Прикмети місяца

Якщо січень холодній, то липень сухий і спекотний.

Якщо січень холодний - гриби будуть тільки восени.

Новий рік, Різдво,Водохреще - найулюбленіші зимові свята, пов`язані з неодмінними сподіваннями кожної родини на щастя й добробут.

На Різдво хлопці збиралися "дружиною" і з різдвяною зіркою обходили хати односельців, представляючи вертеп та співаючи колядки.

На Новий рік дівчата збиралися гуртом і під вікнами односельчан співали їм щедрівки: окремо для дітей, для парубків і дівчат, для господарів дому.
На Василя (14 січня) -  діти обходили родичів і сусідів, посипали житнім зерном, примовляли.

Сію, вію, посіваю, з Новим роком вас вітаю.

Сію зерном ваговитим - добрим людям, процьовитим.

Сію густо перехресним - на добробут людям чесним,

- З Новим щастям, з Новим роком!

Щоб не нило. не боліло, щоб в кишені шелестіло,

Щоб здорові ви були і сто років прожили!

Більше 2000 років тому в невеличкому містечку Вифлеємі відбулася надзвичайна подія - з`явився на світ Син Божий. Його народила діва Марія, яку з тих часів називають Богородицею. Коли Він прийшов на землю, Його не оточувала слава і багатство.

 У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і гарного житла - Він народився за межами міста, у печері, і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями Божественної Дитини були звичайні пастухи, яким ангел сповістив про Різдво Христове: " Я проголошую вам велику радість, яка буде гарною новиною для всіх людей: нині народився Син Божий! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену в ясла."

На небі сходить вечірня зірка символізуючи 

початок чудового дійства напередодні Різдва. 

Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом.
Колядування давній звичай зимових
( переважно різдвяних) обходів із виконанням величально - поздоровчих  пісень ( колядок ). 
Група дітей заходила на подвір`я кожної хати, славила господарів, бажала їм здоров`я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея " першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю.

На райських дверях Господь Бог стоїть,
Господь Бог стоїть, сам три служби служить:
Першу службу - за господаря,
Другу службу - за господиню,
Третю службу - за челядочку,
За челядочку, за сина й дочку...
Хай дасть вам Бог!