від Різдва до Водохрещі

 

Сьогодні з читайликами ми поговорили про народні звичаї і обряди. Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. 

Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважається, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вірші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлопці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були священні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження.