Хвилинка – цікавинка « Свято сонця »

Мільйон планет розміру Землі міг би поміститися всередині Сонця.  Порожнє Сонце вмістило б близько 960 000 сферичних Земель. Якщо втрамбувати їх всередині, не витрачаючи місця, то приблизно 1300 000 таких планет помістилося б всередині Сонця. Площа поверхні Сонця в 11 990 разів перевищує площу Землі.

Сонце містить 99,86% маси Сонячної системи.  Маса Сонця приблизно в 330 000 разів більша за масу Землі. Вона складається на майже три чверті з водороду, тоді як більша частина маси, що залишилася, – гелій.

Сонце – це майже ідеальна сфера.  Існує лише 10-кілометрова різниця між полярним та екваторіальним діаметром Сонця. Це означає, що Сонце -дуже наближене до досконалої сфери.

Сонце одного дня буде приблизно розміром із Землю.  Після фази червоного гіганта Сонце розпадеться. Воно збереже свою величезну масу з приблизним розіиром у нашу планету. Коли це станеться, воно стане білим карликом.

Температура всередині Сонця може досягати 15 мільйонів градусів Цельсія.  Енергія виробляється в ядрі Сонця шляхом ядерного синтезу, коли водень перетворюється на гелій. Гарячі об’єкти розширюються, Сонце б вибухло, якби не його величезна гравітаційна сила. Температура на поверхні Сонця близько 5600 градусів Цельсія.

Свято Весни і Праці

У цей день світ відзначає День глобальної любові, Свято Весни і Праці, День міжнародної солідарності трудящих, День народження поштової марки.

Слід зауважити, що перший травневий день був святковим ще у наших пращурів. Засіявши насінням земельку, давні українці радісно відзначали перший день травня, сподіваючись на добрий врожай.

У різних країнах 1 травня відзначають по-різному. Скажімо, в Іспанії це свято квітів і закоханих – воно називається  «Зелений Сантьяго». У  Кореї 1 травня — день народження Будди. У Франції — День конвалії. У Литві – День матері. В Казахстані – День єдності народу.

1 травня як День солідарності трудівників має свою історію. 1886 р. в Чикаго (США) 1 травня робітники розпочали страйк з вимогою 8-годинного робочого дня.

Лiтературна вiтальня до145 рокiв вiд дня народження Рафаеля Сабатiнi «Олександр Дюма сучасної белетристики»

Рафаель Сабатіні, англійський письменник, народився 29 квітня 1875 року в родині оперних співаків. Батьки Рафаеля продовжували театральну кар'єру, тому хлопчик жив у родичів в Англії. Незабаром сім'я Сабатіні возз'єднується і проживає в Порту, в якому майбутній письменник отримує початкову освіту. Після школи він відбуває в Ліверпуль і працює перекладачем.

В 1921 році Рафаеля Сабатіні мав уже чверть століття літературного стажу, але саме тоді до письменника прийшов успіх — з виходом в Англії, а пізніше в США, роману «Скарамуш», який розповідає про часи Французької революції. Книга стала міжнародним бестселером.

 Ще більший успіх мав його роман «Одісея капітана Блада». Взявши за основу окремі факти біографії знаменитого англійського пірата Генрі Моргана, письменник створив чарівний образ корсара-джентльмена, далекого від злості, корисливості, несправедливості. Видавці взялися перевидавати його більш ранні книги, за його творами ставили п'єси.

 В роки Другої Світової війни в Сабатіні почалися проблеми зі здоров'ям, він став менше писати; його останній роман «Гравець» з'явився в 1949 році. Взимку 1950 року Сабатіні, незважаючи на хворобу, відправився, як завжди, у Швейцарію. Але майже весь час він проводив у ліжку. І 13 лютого 1950 року помер і був похований в Адельбодені.

Дія роману відбувається у XVII столітті. Під час повстання проти англійського короля Якова II у вир подій випадково потрапляє молодий лікар Пітер Блад. Після розправи над повстанцями його разом з каторжанами продають у рабство в далеку колонію — на острів Барбадос. Та спритний і сміливий юнак з кількома рабами втікає з неволі. Позбавлений змоги жити на батьківщині, бездомний вигнанець Пітер Блад стає піратом.

Година пам`ятi до дня чорнобильської трагедії « Чорнобиль – бiль Землi»

26 квітня 1986 року, о пів на другу ночі сталося два вибухи у четвертому енергоблоці станції. Серед ймовірних причин – помилка персоналу, прорахунки під час будівництва. Енергоблок був повністю зруйнований, а в довкілля потрапило понад 60 тонн радіоактивних речовин.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів.

Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки  та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії.

Всесвітній день книги та авторського права

23 апреля - Всемирный день книги. «Есть преступления хуже, чем сжигать книги. Например - не читать их» Рэй Брэдбери.

Уперше спробу пов’язати 23 квітня з книгами бул

о зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належаала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.

Історично збіглося так, що  Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра. Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року

Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.

Народознавча година – свято Великодня

Сьогодні, 19 квітня, християни східного обряду відзначають Світле Христове Воскресіння, або Великдень. Це свято – найважливіше та найвеличніше у православних християн, адже приурочене Воскресінню Ісуса Христа.

Святкування Великодня починається з урочистого богослужіння, яке проходить у ніч з суботи на неділю. До церкви парафіяни традиційно беруть кошики з різними смаколиками, щоб освятити їх до святкового столу. Звісно ж, обов’язково освячують головні великодні символи – паски, писанки та крашанки. Також у кошик кладуть інші наїдки, зокрема, продукти, які не можна було вживати під час Великого посту.

Відразу після великоднього богослужіння люди починають вітати один одного словами "Христос воскрес!", на що прийнято відповідати "Воістину воскрес!".

На Великдень існує цікава й весела забава, яка особливо сподобається дітлахам, – битися писанками або крашанками. Учасники, зокрема, стукаються крашанками, чия із них трісне першою, той і програв.

З відчуттям глибокої радості і від щирого серця вітаємо вас з Великоднем!

До Всесвiтнього дня авiацiї та космонавтики хвилинка – цiкавинка «Через терни до зiрок»

Свято відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотуємих космічних польотів.

 Цього ж дня світова громадськість відзначає і Міжнародний день польоту людини в космос. Рішення було ухвалене 7 квітня 2011 року на 65–ій сесії Генеральної Асамблеї ООН і було присвячено 50-й річниці першого польоту людини в космос

Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості.