четвер, 14 лютого 2019 р.

Зі святом всіх закоханих!

Любі читайлики!
Вітаємо вас зі святом всіх закоханих! Це свято дає можливість ще раз нагадати тим, кого ми любимо, про силу нашої любові. Вітайте близьких людей, даруєте їм радість і посмішки, підтримуйте у важкі хвилини. І не забувайте, що саме вони, наші кохані, завжди виявляються поруч з нами в хвилини випробувань і в хвилини щастя. Саме вони приносять щастя. Любіть один одного, бережіть один одного!

пʼятниця, 8 лютого 2019 р.

Година запитань і відповідей "Що нам віщує місяць лютий?"

Назва «лютий» закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший.


Сьогодні з читайликами ми пограли в “Обери слово”, а чи зможете ви обрати правильне слово для відповіді, пограємо?
1. Місяць лютий без відлиг чи бокогрій?
2. Лютий — місяць весняний чи зимовий?
3. У лютому дуби зелені чи ялинки?
4. У пору цю кружляє листя чи сніжинки?
5. У лютому ідуть дощі чи заметілі?
6. Узулись тепло діточки чи звірі?
7. Лютий зиму починає чи кінчає?
8. А за ним весна чи літо наступає?
Чекаємо на ваші відповіді в коментарях!

понеділок, 28 січня 2019 р.

година спілкування про Державний прапор України "Святиня народу"


Сьогодні з читайликами ми поговорили про те, що Прапор – це графічне зображення незалежної країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду.


Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Від усього серця бажаємо вам, щоб ваше життя було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: блакитним і мирним, як небо, та жовто – золотистим, як пшеничні поля України! Доброго здоровя, добробуту й щастя кожній родині!

вівторок, 22 січня 2019 р.

година державності до Дня Соборності України "Там де єдність, там і сила"

Сьогодні в нас велике свято – День соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.
Сьогодні з читайликами ми поговорили про те, що від нас залежить, якою буде наша держава. А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

пʼятниця, 18 січня 2019 р.

година цікавої інформації до свята Водохреща "Традиції Водохреща, як завершення зимових свят"

Третім і завершальним акордом різдвяно-новорічних святкувань є Йордан, або Водохреща, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. Люди вірять, що у цей день вода очищає та стає цілющою, тому усі бажаючі занурюються в ополонку, щоб бути здоровими цілий рік. 

Сьогодні з читайликами ми поговорили про те, що 19 січня закінчується дванадцятиденний період святок, а тому останній день цього періоду супроводжувався різними магічними діями та повір’ями. У світоглядному плані Водохреща — це свято єднання людських душ і народження нових надій. Щороку, очищуючись освяченою водою, ми ніби заново народжуємося, залишаючи в минулому сварки, невдоволення і образи.


 
Прикмети свята Хрещення Господнього:
           –  Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
           –  На Богоявлення йде сніг – до урожаю, ясний день – до неврожаю.
           –  Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.
           –  Йде лапатий сніг – на врожай.
           –  Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

пʼятниця, 11 січня 2019 р.

Свято Старий Новий рік "Щедрий вечір"

Тиждень по коляді, напередодні Старого Нового року українці святкують щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної  Маланки, а вже зранку наступного дня свято Святого Василя. В народній традиції обидва свята об’єднались. От і маємо Щедрий вечір або Маланки. 

          Під Старий Новий рік варили щедру кутю, дівчата щедрували не заходячи до хати,  а пізніше до них приєднувалися і хлопці. Щедрування – це ціле театралізоване дійство у костюмах  та масках. Щедрівники водять Маланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця) та козу – символ добробуту. Чим гучніше, веселіше мине цей вечір, тим краще пройде наступаючий рік.

          Рівно сто років тому, у 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого! Старий Новий рік як свято налічує без малого ось уже 100 років. А приємна традиція зустрічати Старий Новий Рік за юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.

пʼятниця, 4 січня 2019 р.

Свято Святвечір "Несу кутю на покутю..."

На покутті перед віконами горить лампадка. На столі, в бік покуття, стоїть дідух. Біля нього настелено сіна, на ньому в глечику – узвар, а в новому горщику – кутя.


Сьогодні ми з читайликами поговорили про те, що діти в багатьох регіонах носять вечерю: хрещеному, хрещеній, найближчим родичам. За принесену вечерю їх чекають подарунки та гостинці.
  

Кутя вважається основною обрядовою їжею, а тому з нею пов'язано чимало обрядових дій. Після її приготування, вийнявши горщик, дивляться: якщо зерна піднялися через вінчик — на добробут, а запали — на лихе передвістя. До звареного збіжжя додають меду, але пам'ятають відоме прислів'я: «Не передай куті меду». Ще кутю заправляють товченим маком, волоськими горіхами, родзинками та іншими смаковитими приправами. Натомість усе це розмішують узваром.