четвер, 22 червня 2017 р.

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни



Щороку 22 червня ми вшановуємо світлу пам'ять  мільйонів людей, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!

вівторок, 20 червня 2017 р.

Літературна вікторина "Подорож в країну казок"


Казки — це добро та милосердя, дитинство людяності, мудрості. В основу казочок покладалися легенди, перекази, притчі. У казкових героїв вони втілювали людей, висміювали або возвеличували їхні вчинки, риси характеру.

Сьогодні разом з читайликами літнього табору ми здійснили подорож в країну казок. Під час подорожі наші читайлики згадали літературних героїв, взяли участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, подивилися мультфільми та переглянули сторінки цікавих книжок, які були представлені на виставках.



Казка - давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність , справедливість.

пʼятниця, 16 червня 2017 р.

Літні дитячі табори

Книги - кращі наші друзі, діти люблять книги дуже.

Упродовж усього життя ми звертаємося до книжки. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще й говорити добре не вміли. А коли взнали літери, навчилися складати слова, а зі слів - речення, ви й самі стали читачами. Із дитячих років книжка допомагала вам пізнати світ. І чим би ви не захоплювалися, на допомогу вам завжди прийдуть книги. Вони відкривають вам історію рідного народу, красу материнської мови.

Сьогодні з читайликами ми поговорили про створення книги, обговорили улюблені книги наших читачів, розділилися на команди для проведення  вікторин та у завершенні в якості призу подивилися цикл мультфільмів.




Любіть книгу, шануйте, бережіть її!

вівторок, 13 червня 2017 р.

Бесіда - порада для підлітків "Доброта зближує серця"


Доброта – річ дивовижна. Вона зближує як ніщо інше, вона – та мова, на якій кожен захоче розмовляти, на якій ми всі можемо зрозуміти один одного. Доброта позбавляє нас від самотності, душевних ран і образ.


Сьогодні з читайликами у нас відбулася розмова про найцінніше, вічний людський скарб – доброту. Доброта – це  дружнє  ставлення  до  людей, це  щирість  і  щедрість  людської  душі, це  прагнення  людини  робити  добро, поступитися  місцем  у  транспорті, допомогти  другові   у скрутному  становищі. Добро – це крила, на  яких  тримається  людство.

Крім доброти, у світі є й інші людські почуття, вічні цінності людини: любов, повага, чесність, милосердя, взаємодопомога. Їх не придбаєш у магазині, їх ні в кого не позичиш, їх просто можна виховати і виростити в собі. Кожному під силу навчитися бути добрим, людяним, милосердним.

Пам’ятайте, читайлики! Ми завжди повинні нести іншим світло любові й доброти!

вівторок, 6 червня 2017 р.

Квест-гра "Мы в гости к Пушкину спешим"

Сьогодні з читайликами ми здійснили подорож по літературним станціям.


На станції  «Стежкою знань» наші юні читачі познайомилися з життям і творчістю Олександра Сергійовича, в «Лісі казок» відповідали на літературні питання, а на «Алеї зустрічей» відгадували героїв пушкінських казок. У «Озера знахідок» читайликів  чекала гра «Хто тут був? Що забув? ». З усіма завданнями вони справилися легко і швидко.

Найцікавіше завдання проходило на «Поляні героїв» - тут обирали найкращого читця. Кожен учасник підготував невеликий уривок з улюбленої казки і представив його присутнім. Виразно, емоційно, натхненно звучали пушкінські рядки у виконанні дітей.

Нарешті, учасники квесту підійшли до кінцевої станції маршруту - Лукомор'я. Хором, від щирого серця читайлики прочитали напам'ять знайомі всім з раннього дитинства рядки прологу до поеми «Руслан і Людмила»: У Лукомор'я дуб зелений ...


четвер, 1 червня 2017 р.

З днем захисту дітей!


Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.
    Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше натхнення. Саме тому, святий обов’язок родини, школи, органів влади та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей українських дітей, забезпечити їм належний рівень виховання і дотримання їхніх прав.
Водночас це свято і дорослих - усіх тих, хто завжди поряд з дітьми, хто допомагає їм зростати, навчатися, пізнавати світ. Усміхнені личка, палаючі захватом очі, довірливі обійми маленьких рук - це те, задля чого ми живемо. Робити усе можливе, аби життя дітей було щасливим і безхмарним - всебічно підтримувати обдарованих, заохочувати здібних, розвивати особистість - святий обов'язок кожного з нас.  Бажаємо вам, дорогі діти, вашим батькам, дідусям та бабусям міцного здоров'я, щастя, добра та сімейного затишку. Нехай здійсняться всі ваші мрії та задуми!
Зі святом вас, дорогі наші читайлики!

середа, 31 травня 2017 р.

Літературна вітальня до 125-річчя від дня народження Паустовського К.Г. "Образ України я носив у своєму серці"

Він жив для того, щоб людина не соромилася доброти і не боялася за неї, а знала, що доброта й краса – правда, за яку треба жити і вмирати, не здаючись.
                                              Віктор Шкловський

Костянтин Георгійович Паустовський— класик поетичної прози ХХ століття, твори якого, високого, витонченого смаку та майстерності літературної мови, увійшли до золотого фонду світової літератури. Вони, присвячені різним епохам, написані різними стилями — від казкового та іронічного до класичного, овіяні надзвичайною вишуканістю, притаманною манері Паустовського, красою в дрібницях,   мистецтві,   природі, чарівністю     людської    душі   і   силою    людської
                                                                                                  особистості.

Сьогодні з читайликами ми впевнено можемо сказати, що ім’я і творчість Костянтина Паустовського не забуті. Його твори читають і перечитують, а головне — цей великий романтик і в ХХІ столітті всім ще потрібніший, ніж раніше. Він допомагає не втрачати надію, не дозволяє «бути неправдивим, неуком, боягузом і жорстоким», жити без совісті і мрії, забувати про головне — людину.


У  передмові до українського видання «Золота роза» 1957 р. письменник написав: «У книгах майже кожного письменника просвічується образ рідного краю з його безмежним небом і тишею поля, з його задумливими лісами і мовою народу. Мені взагалі пощастило. Я виріс в Україні. Її ліризму я вдячний багатьма гранями своєї прози. Образ України я носив у своєму серці протягом багатьох років».